Мікропластик, всюдисущий забруднювач, який тепер зустрічається практично в будь-якому середовищі, був виявлений глибоко в людських кістках, що викликає серйозне занепокоєння щодо його потенційного впливу на здоров’я скелета. Комплексний огляд 62 наукових статей, підтриманий дослідженнями FAPESP і опублікований в журналі Osteoporosis International, показує, що ці мікроскопічні частинки пластику не тільки присутні в кровотоці, мозку та плаценті, але також активно перешкоджають функціонуванню кісток.

Як мікропластик проникає в організм і досягає кісток

Повсюдне поширення мікропластику робить викриття неминучим. Він відшаровується від повсякденних предметів, таких як штори, меблі та одяг, потрапляючи в повітря або забруднюючи воду та їжу. Вдихання, проковтування або контакт зі шкірою дозволяє цим частинкам потрапити в організм. Потрапляючи всередину, вони накопичуються в різних тканинах, включаючи кістковий мозок.

Розлади здоров’я кісток: наука, що стоїть за загрозою

Дослідження показують, що мікропластик погіршує здоров’я кісток кількома способами. Він порушує функцію стовбурових клітин кісткового мозку, сприяючи утворенню остеокластів, клітин, відповідальних за руйнування кісткової тканини. Це прискорене розсмоктування кісток призводить до:

  • Знижена життєздатність клітин: мікропластик безпосередньо пошкоджує клітини кісток, послаблюючи їх здатність до виживання.
  • Передчасне старіння: Клітини, піддані впливу мікропластику, старіють швидше, підвищуючи свою крихкість.
  • Запалення: наявність стороннього пластику викликає запальні реакції, які ще більше руйнують кісткову тканину.
  • Порушення росту: У дослідженнях на тваринах вплив мікропластику сповільнював ріст скелета.

Зв’язок з остеопорозом і переломами

Зростаюча глобальна поширеність переломів, пов’язаних з остеопорозом, є зростаючою проблемою громадського здоров’я. Міжнародний фонд остеопорозу (IOF) прогнозує збільшення цих переломів на 32% до 2050 року. Зараз дослідники підозрюють, що вплив мікропластику може бути фактором, що сприяє цьому. Потенціал цих частинок накопичуватися в кістковому мозку та порушувати його метаболізм викликає особливе занепокоєння.

Поточні дослідження та майбутні наслідки

Вчені розпочинають дослідження, щоб підтвердити зв’язок між впливом мікропластику та метаболічними захворюваннями кісток. Використовуючи моделі тварин, вони оцінять вплив мікропластику на міцність стегнової кістки. Якщо буде доведено, мікропластик можна буде визначити як контрольований фактор навколишнього середовища, що стоїть за прогнозованим збільшенням переломів кісток.

“Хоча остеометаболічні захворювання відносно добре вивчені, існує прогалина в наших знаннях щодо впливу мікропластику на розвиток цих захворювань. Тому одна з наших цілей — отримати докази того, що мікропластик може бути потенційною контрольованою екологічною причиною”. – Родріго Буено де Олівейра, Лабораторія дослідження мінералів і кісток у нефрології (LEMON) у FCM-UNICAMP.

Це дослідження підкреслює раніше недооцінювану загрозу здоров’ю скелета. Хоча фактори способу життя, такі як фізичні вправи та дієта, залишаються критично важливими для міцності кісток, нові дані свідчать про те, що зменшення впливу мікропластику може ставати все більш важливим для запобігання кістковим ускладненням у майбутньому.